ПОВБІРАТИ, РА́Ю, ЄШ,
Повбірати, ра́ю, єш, гл. Одѣть (многихъ). У неділоньку так гарно їх повбірає. Кв.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 208.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВБІРАТИСЯ, РАЄМОСЯ, ЄТЕСЯ, →← ПОВБІГАТИ, ГАЄМО, ЄТЕ,